Відповідь: У відповідності до ч.2 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Двомісячний строк притягнення до адміністративної відповідальності наразі встановлений законодавством тільки для правопорушень, справи про які розглядає інший орган (не суд). Раніше, до набрання чинності законодавчих змін від 24 вересня 2008 року, цей строк для всіх категорій правопорушень дійсно складав 2 місяці.
Таким чином, суддя при винесення постанови про накладення на Вас адміністративного стягнення не порушив строки, встановлені ст. 38 КУпАП.
Що стосується оскарження постанови судді про накладення адміністративного стягнення, то у Вас є таке право.
Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності або на неї може бути внесено протест прокурора. Зверніть увагу, що Ви маєте право оскаржити рішення судді протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску цього строку оскарження теж можливо, однак тільки у разі, якщо Вами буде подане клопотання про поновлення строку оскарження і обґрунтовано поважність причин його пропуску.
Таким чином, Ви можете подати апеляційну скаргу на постанову про накладення на Вас адміністративного стягнення у вигляді штрафу або звернутися до прокурора з клопотанням про внесення на неї протесту. Перший шлях є більш оптимальним, оскільки прокурор може не знайти підстав для внесення протесту і відмовити Вам, а при поданні апеляційної скарги вона обов’язково (при виконанні певних вимог – щодо строків і т.і.) буде предметом апеляційного перегляду судом другої інстанції.
Апеляційну скаргу необхідно подавати до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, тобто в скарзі Ви зазначаєте в якості адресата апеляційний суд, а подаєте її до місцевого суду, після чого вона разом зі справою надсилається до суду другої інстанції.
За наслідками розгляду апеляційної скарги (або протесту прокурора) суд апеляційної інстанції має право: залишити постанову без змін, скасувати постанову та закрити провадження у справі, скасувати постанову та прийняти нову постанову або змінити постанову. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
В апеляційній скарзі необхідно зазначити з яких підстав Ви вважаєте постанову судді незаконною і просите її скасувати. Зокрема, враховуючи, що Ви не були присутні при розгляді справи в суді і не повідомлялися про його місце та час, про це теж необхідно зазначити.
Посилайтеся на ч.1 ст. 268 КУпАП, згідно з якою справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому, слід мати на увазі, що інспектор ДАІ при складенні протоколу міг під розпис ознайомити Вас з датою та місцем розгляду справи. Якщо в протоколі наявні такі дані і вони співпадають з фактичним місцем та часом розгляду справи – таке сповіщення скоріше за все буде визнане суддею апеляційної інстанції належним, а ваші аргументи необгрунтованими.
Якщо такого не було, зазначте у скарзі, що про місце та час розгляду справи Вас в порушення вимог ст. 268 КУпАП сповіщено не було, в наслідок чого Ви були позбавлені можливості скористатися своїми правами, дати по справі пояснення, навести аргументи, заявити клопотання про допит свідків та про витребування доказів, що призвело до однобокого та необ’єктивного розгляду справи і вплинуло на прийняте суддею рішення.
Вопрос: «На человека заведено дело по распространению порнографии по ст. 301 ч.3 Уг. Кодекса Украины. Часть 3 определена т.к. предъявлено 3 эпизода и дело квалифицируется с элементами "повторности"(Уг. Кодекс, раздел 7, ст. 32). Но, все эпизоды были спланированы и проведены милицией, через "своих людей". Является ли применение "повторности" в таком случае законным?»
Ответ: В данном случае формально признаки повторности есть.
Для квалификации действий лица как повторных достаточно доказать два факта распространения им порнографических предметов (ч.1 ст.32 Уголовного кодекса Украины: повторностью преступлений признается совершение двух или более преступлений, предусмотренных одной и той же статьёй или частью статьи Особенной части Кодекса). Аргументы относительно того, что эпизоды были спланированы и проведены милицией через «своих людей» могут пригодится только при доказывании, что фактов распространения не было вообще и материалы дела сфабрикованы.
Исходя из вашего вопроса - работники милиции осуществляли контрольные закупки (я так понимаю речь идёт о продаже произведений порнографического характера). Это устоявшееся практика МВД делать несколько контрольных закупок, чтобы в случае возникновения проблем с доказанностью по какому-то эпизоду осталось минимум два эпизода (как раз для возможности квалифицировать деяние как повторное).
Использование «своих людей» - это также норма. При проведении контрольной закупки работники милиции часто, если не всегда, используют закупщиков, которые им подконтрольны (знакомых, ранее судимых и т.д.). Например, наверное в каждом отделе по борьбе с незаконным оборотом наркотиков, который проводит контрольные закупки наркотиков и психотропов, существуют свои «дежурные» закупщики, которые фигурируют по многим делам.
Пробовать доказывать, что закупщики находятся в зависимости от органов внутренних дел и, следовательно, ставить под сомнение их объективность и достоверность их показаний, имеет смысл только если пытаться доказывать, что фактов продажи не было вообще. Если же признать факты продажи – доказывать необъективность закупщика не имеет смысла.
В данном случае, чтобы уйти от повторности можно попробовать выбрать два эпизода с наиболее слабыми доказательствами и работать над ними. Нужно пытаться доказать, что добытые по этим эпизодам доказательства являются ненадлежащими (протоколы осмотра – сфальсифицированы, закупщик говорит неправду, и т.д.). Тактика и перспектива здесь очень зависит от материалов уголовного дела, собранных доказательств и их качества.
Следует учесть, что в соответствии с ч.2 ст. 32 Уголовного кодекса Украины имеет значение направленность умысла. (Повторность … отсутствует при совершении длящегося преступления, которое состоит из двух или более тождественных деяний, объединённых единым умыслом.). Таким образом, повторность можно исключить, если доказать, что все 3 эпизода были охвачены единым умыслом, то есть, например, если лицо договорилось о сбыте 30 дисков, но сбывало их в три этапа (сначала 10, через день 5, потом 15) в рамках одной договорённости. Это называется длящееся преступление и повторностью не является. Сделать это непросто, а если покупатели были разные – скорее всего невозможно.
Обратите также внимание, что для признания предметов или произведений такими, что носят порнографический характер, необходимо заключение эксперта. Без соответствующего заключения невозможно утверждать, что какой-либо фильм, например, является порнографией.
другие ответы
