Відповідь: У відповідності до ч.3 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» у разі «якщо особа з поважної причини не може самостійно звернутися до органу реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено за зверненням іншої особи та на підставі доручення, посвідченого в установленому порядку.»
Оскільки Ви зазначили, що у Вас є довіреність від батька, Ви маєте право звернутися до органу реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання батька, обґрунтувавши поважність причин неможливості ним самостійно звернутися (тривале проживання за кордоном і неможливість приїзду в Україну – без сумніву є поважною причиною).
Таким чином, відмова органу реєстрації про зняття з реєстрації Вашого батька з мотиву необхідності подання ним заяви виключно особисто – є незаконною.
Щодо довідки військкомату. У відповідності до ч.2 ст. 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» «органи виконавчої влади, що здійснюють реєстрацію за місцем проживання (перебування) громадян зобов'язані здійснювати зняття з реєстрації призовників і військовозобов'язаних лише в разі наявності в їх військово-облікових документах позначок військових комісаріатів відповідно про зняття з військового обліку або про перебування на військовому обліку за місцем проживання.»
Крім того, у відповідності до Примірного регламенту з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, затвердженого Наказом МВС України від 03.02.2006 N 96 «оформлення реєстрації місця проживання військовозобов'язаних осіб проводиться після внесення відмітки про облік відповідним військовим комісаріатом».
Таким чином, вимога пред’явити військово-облікові документи з позначкою про зняття з військового обліку відповідає чинному законодавству.
Разом з цим, у відповідності до ч.3 ст.28 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та п.6 Інструкції з військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністра оборони України від 27.06.95 року N 166, військовозобов'язані чоловіки перебувають на військовому обліку залежно від присвоєних їм військових звань до граничного віку: молодші офіцери 1-го розряду до 45 років.
Оскільки Вашому батьку вже виповнилося 45 років і він є лейтенантом 1-го розряду, на даний час він повинен бути знятий з військового обліку. Таким чином, Вам на підставі доручення необхідно звернутися до військового комісаріату, на обліку в якому знаходиться Ваш батько, з заявою про його зняття з обліку, а після внесення про це відмітки у військовий квиток – повторно звернутися до органу реєстрації щодо зняття з реєстрації місця проживання Вашого батька.
Запитання: «За моїм позовом розглядається справа в адміністративному суді. Відповідача представляє людина, яка, як мені сказали, є сестрою судді (це неточно – прізвища різні). Як мені сказали, я можу висловити недовіру судді, проте він сам і буде приймати рішення відмовлятися від ведення справи чи ні. Хіба так може бути? Він же ніколи не зізнається. Що порадите робити?»
Відповідь: В даному випадку Ви можете заявити про відвід судді, оскільки у відповідності до п.3 ч.1 ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи і відводиться якщо він є членом сім’ї або близьким родичем (в тому числі братом) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі.
Заява про відвід судді фактично і є «висловленням недовіри», про яке Ви запитували. Наслідком задоволення заяви про відвід є розгляд справи іншим суддею (ч.1 ст.32 КАС).
Зверніть увагу, що у відповідності до ст. 30 КАС відвід повинен бути мотивованим, тобто Вам необхідно обґрунтувати його: зазначити, що за наявною інформацією суддя є близьким родичем, а саме братом, представника відповідача, що унеможливлює об’єктивний розгляд ним справи і є безумовною підставою для відводу. При цьому Вам необхідно наголосити, що дані обставини Вам стали відомі після початку судового розгляду, оскільки в іншому разі Ви були зобов’язані заявити його до початку судового розгляду справи і на даний час втратили таке право.
Згідно зі ст. 31 КАС питання про відвід дійсно вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, тобто, фактично, - самим суддею. При цьому цю ухвалу не можна окремо оскаржити, а тільки викласти заперечення щодо неї в апеляційну або касаційну скаргу на рішення по справі.
Вважаємо, що факт розгляду суддею справи за участю своєї сестри мало вірогідний, оскільки суддя б в даному випадку був зобов’язаний заявити самовідвід і скоріше за все так би і зробив. Факт родинних відносин дуже легко перевірити, а наразі відомі випадки ініціювання питання про притягнення до дисциплінарного провадження судді, який розглядав справу за участю навіть далекого родича. Навряд суддя так необережно допустив би порушення закону, яке може бути дуже легко встановлене.
Проте, якщо інформація про родинні стосунки судді та учасника розгляду є доволі вірогідною, і Ви вважаєте, що це негативно вплине на об’єктивність судді, доцільніше буде скористатися правом заявити відвід. (Теоретично, такий родинний зв'язок може і не впливати на об’єктивність судді: якщо, наприклад, сестра працює в державній установі і представляє її інтереси в силу своїх службових обов’язків, вона не завжди аж занадто зацікавлена у виграші справи, оскільки це може ніяк не впливати на неї особисто. Крім того, іноді участь представників державних органів в процесі є фактично формальною. Саме тому, враховуючи поведінку судді, як процесуальну так і ні, - важливо сформувати для себе думку про його об’єктивність. Безпідставний відвід може тільки нашкодити: затягти розгляд справи, сформувати негативне ставлення судді).
Слід враховувати, що у разі розгляд справи суддею, який не міг брати участь у розгляді і вирішенні справи і підлягав відводу, судове рішення може бути скасоване судом вищої інстанції на підставі п.1 ст.204 або п.1 ч.3 ст.227 КАС, якщо воно оскаржене з цих мотивів.
Вопрос: «За результатами 4 років навчання в університеті був складений відповідний рейтинг і найкращі студенти отримали можливість навчатись безкоштовно ( за держ. замовленням) протягом 5 курсу. Чи повинен такий студент відпрацьовувати вказані кошти? на підставі чого? протягом якого періоду? (напевно що не три роки, які мають відпрацьовувати студенти які навчались за держ. замовленням протягом 4 років?)»
Ответ: У відповідності до ч.2 ст.56 Закону України «Про вищу освіту» випускник вищого навчального закладу, який навчався за державним замовленням і якому присвоєно кваліфікацію фахівця з вищою освітою певного освітньо-кваліфікаційного рівня, працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником.
Типова угода про підготовку фахівців з вищою освітою, затверджена постановою Кабінету Міністрів України №992 від 22.08.1996 року. Цією ж постановою затверджений Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням.
У відповідності до зазначеної типової угоди та п.6 Порядку «згідно з угодою випускник зобов'язаний … відпрацювати у замовника не менше трьох років.»; п.8 «випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.»
Діюче законодавство не розрізняє випускників, що навчалися за держзамовленням 5 років чи 1 рік і відносить їх до однієї категорії.
Разом з тим, обов’язок випускника ВНЗ, підготовка якого здійснювалася за державним замовленням, відпрацьовувати за місцем призначення законодавчо визначена лише з посиланням на відповідну угоду. Тобто саме угодою можуть бути передбачені суттєві умови навчання студента за державним замовленням.
В такій ситуації Вам необхідно уважно вивчити угоду, що була підписана (чи має бути підписана) при переведенні на безкоштовне навчання, та знайти пункти, які передбачають відпрацювання і його строки. Оскільки затверджена постановою Кабміну угода є типовою , окремі її положення можуть бути змінені або уточнені. Саме підписанням угоди ви створите для себе обов’язки, що в ній визначені (в тому числі, можливо, і обов’язок та строк відпрацювання).
інші відповіді
