ЗАКОНОПРОЕКТ ГРИЦЕНКА А.С. ЩОДО БОРОТЬБИ З ХАБАРНИЦТВОМ: СУДДЯМ, ПРОКУРОРАМ, СЛІДЧИМ – ДОВІЧНЕ УВ’ЯЗНЕННЯ
17 лютого 2009 року Верховною Радою України у першому читанні прийнято законопроект № 3428 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо протидії хабарництву)», автором якого є народний депутат Гриценко А. С.Даним законопроектом пропонується: перелік розмірів хабара доповнити «надзвичайно великим», що у чотири тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; встановити покарання за отримання хабара в надзвичайно великому розмірі позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; для осіб, які займають відповідальне або особливо відповідальне становище, крім суддів, прокурорів, слідчих, — позбавлення волі на строк п’ятнадцять років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; для суддів, прокурорів, слідчих — довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
1. Пропоноване різке посилення кримінальної відповідальності за одержання хабара в особливо великому розмірі є очевидно не виправданим і жодним чином не сприятиме підвищенню ефективності боротьби з цим негативним суспільним явищем.
Згідно фундаментальних положень юридичної науки, головним засобом боротьби з злочинністю є не посилення відповідальності за окремі злочини, а забезпечення невідворотності покарання, тобто, за великим рахунком, удосконалення роботи правоохоронних органів по виявленню та притягнення до відповідальності злочинців.
Наразі, отримання хабара в особливо великому розмірі карається позбавленням волі на строк від 8 до 12 років, що є досить суворим покаранням і таким, що відповідає суспільній небезпеці цього злочину. Подальше збільшення покарання за ці діяння, запропоноване у проекті, ставить одержання хабара на один щабель з таким злочином, як умисне вбивство, а для деяких випадків передбачається навіть більш суворе покарання, аніж за умисне вбивство, вчинене за обтяжуючих обставин, що є невиправданим.
Очевидно, що запропоновані законодавчі зміни не сприятимуть досягненню мети законопроекту – ефективній протидії хабарництву.
2. Крім того, встановлення в частинах 5 та 6 ст. 368 КК безальтернативних санкцій за вчинення злочину суперечить основоположним принципам кримінального права, зокрема принципу індивідуалізації покарання. При запровадженні запропонованих законодавчих змін, вони будуть прямо суперечити вимогам ст. 65 КК, а суд, при призначенні покарання, не зможе врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, оскільки не матиме альтернативи призначення покарання.
Це суперечить ст.61 Конституції України, згідно з якою юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, та Рішенню Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004 р., згідно з яким «суд індивідуалізує покарання, необхідне і достатнє для виправлення засуджених; …загальні засади призначення покарання не містять винятків щодо неврахування ступеня тяжкості; керуючись загальними засадами призначення покарання, суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання; згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи». Закріплені зазначені положення і в міжнародних договорах, обов’язковість на виконання яких надана Верховною Радою України.
Слід зауважити, що жодна стаття чинного КК України не містить безальтернативної санкції, оскільки це абсолютно не відповідає сучасній правовій науці.
3. Пропозиція встановити для окремої категорії службових осіб (суддів, прокурорів та слідчих) посилене кримінальне покарання у виді довічного позбавлення волі є необґрунтованою.
Немає жодних підстав вважати, що одержання хабара суддею, прокурором чи слідчим, є більш небезпечним, аніж його одержання, наприклад, міністром, головою обласної державної адміністрації, народним депутатом України чи начальником центрального органу виконавчої влади. Злочини вчинені всіма зазначеними суб’єктами є однаково суспільно небезпечними.
Крім того, одержання хабара даною категорією осіб завжди пов’язане з їх професійною діяльністю, і тому такі злочинні діяння зазвичай утворюють сукупність злочинів, відповідальність за вчинення яких вже передбачена чинним КК (ст. 368 та 371 КК, або ст. 368 та 375 КК), а відповідно до цього, і покарання буде призначатися за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) та буде суворішим, ніж за вчинення одного злочину. Тим самим прийняття запропонованих положень призведе до небажаної конкуренції норм КК.
<-- інші статті
© Pozov.com.ua Передрук матеріалів без дозволу заборонено, цитування – дозволено виключно з гіперпосиланням на сайт та згадкою першоджерела.
