НАСЛІДКИ НЕПРИБУТТЯ ЗА ПОВІСТКОЮ НА ВИКЛИК СЛІДЧОГО ЧИ ПРОКУРОРА В ЯКОСТІ СВІДКА
09.09.2015
У людини, яка отримала повістку про виклик до слідчого, одразу виникає маса питань: чи мають право її викликати? чи обов’язково з’являтися на виклик в міліцію чи прокуратуру? в яких випадках можна не приходити? чи необхідно йти до слідчого, якщо що немає вільного часу? що буде, якщо проігнорувати повістку?
Чи обов’язково прибувати за повісткою на виклик слідчого?
У разі необхідності слідчий чи прокурор мають право викликати будь-кого під час досудового розслідування. Особа, яка отримала повістку, зобов’язана з’явитися за викликом.
Відповідні положення закріпленні в Кримінальному процесуальному кодексі України (далі – КПК України). Так, згідно зі ст.133 КПК України слідчий чи прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов'язковою. Відповідно до п.1 ч.2 ст.66 КПК України свідок зобов’язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора.
Незважаючи на те, що виклик до правоохоронних органів практично завжди викликає побоювання в людини, яка отримала повістку, в більшості випадків необхідності намагатися уникнути візиту до слідчого немає. Відповідний обов’язок громадян встановлений законом і безпідставно намагатися створити складності слідчому чи прокурору під час здійснення ними кримінального провадження, як правило, не має сенсу.
Разом з тим, не потрібно й допускати порушень власних прав та свавілля з боку правоохоронців.
По-перше, слід пам’ятати, що виклик має бути здійснений з дотриманням порядку, який визначений КПК України.
По друге, необхідно знати, що існують обставини, які дозволяють не з’явитися за повісткою на виклик слідчого чи прокурора. Так, КПК України передбачені поважні причини неприбуття особи на виклик. Згідно зі ст.138 КПК України до таких обставин відносяться:
1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання (тобто коли особа, яку викликають, не може фізично прибути на виклик через те, що перебуває під вартою);
2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення (наприклад, до особи застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в рамках іншого кримінального провадження);
3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад (ця обставина має бути підтверджена відповідною довідкою, при цьому вона стосується саме такого стану здоров’я, який робить неможливим без надмірних труднощів прибуття на виклик);
6) смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик (відповідно до ч.8 ст.135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за 3 дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом; у окремих визначених випадках цей строк може бути коротшим, проте в будь-якому разі особі має бути наданий необхідний час для підготовки та прибуття за викликом);
8) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик (оскільки неможливо заздалегідь визначити всі випадки, які можуть виникнути в житті людини і перешкодити прибуттю на виклик, законом передбачена можливість віднесення до поважних причин неприбуття до слідчого інших обставин, наявність яких робить неможливим вчасне прибуття по повістці; такі обставини оцінюються в кожному окремому випадку).
Таким чином, зайнятість на роботі, перебування на навчанні, наявність інших планів на день або подібні обставини не є поважними причинами, що дозволяють не йти на виклик слідчого.
Разом з тим, у разі труднощів з прибуттям на виклик у певний час майже завжди існує можливість зв’язатися з слідчим по телефону (який має бути зазначений в повістці) та пояснити йому обставини, що перешкоджають прибуттю, і узгодити інший час. В переважній більшості випадків слідчий може піти на зустріч та якщо це можливо перенести час виклику.
Слід мати на увазі, що слідчий чи прокурор як правило зацікавлені у присутності особи, а не в тому, щоб створювати для неї якісь незручності у вигляді накладення грошового стягнення чи приводу. Крім того, такі заходи вимагають від слідчого здійснення додаткової роботи (складення клопотання, подання його до суду і т.д.), а значить йому простіше перенести час виклику, ніж здійснювати необхідні процедури. Зазначені нижче заходи реагування на неприбуття особи за повісткою як правило застосовуються коли слідчий не може забезпечити явку особи звичайними заходами.
Що буде якщо не з’явитися на виклик слідчого чи прокурора? Які наслідки неприбуття (неявки) для свідка в міліцію чи прокуратуру?
Статтею 139 КПК України передбачені наслідки неявки особи на виклик слідчого (прокурора). Зазначеною статтею встановлено, що якщо свідок, який був у встановленому порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, можуть наступити такі наслідки:
1) може бути накладено грошове стягнення.
Відповідне рішення приймається слідчим суддею за клопотанням слідчого чи прокурора (тобто стягнення накладається не особою, яка надіслала повістку, а суддею). Розмір грошового стягнення, яке може бути накладено за неприбуття по повістці, визначається в межах від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму (станом на 2017 рік: з 01 січня - від 400 до 800 грн., з 01 травня - від 421 до 842 грн., з 01 грудня - від 440,5 до 881 грн.).
2) може бути застосовано привід.
Відповідне рішення також приймається лише слідчим суддею за клопотанням слідчого чи прокурора. Привід полягає у примусовому супроводженні особи до місця її виклику в зазначений в ухвалі час (така особа зобов’язана прибути за викликом у супроводі особи, яка виконує ухвалу про привід, а у разі невиконання відповідних вимог – до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу).
3) може бути притягнуто до адміністративної відповідальності.
Даний наслідок може наступити лише за злісне ухилення від явки, яке як правило полягає у неодноразовому, систематичному неприбутті на виклики. Відповідальність за такі дії передбачена ст.185-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення і передбачає можливість накладення на особу штрафу в сумі від 51 грн. до 136 грн. Відповідне рішення може бути прийнято суддею за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, який складається слідчим, прокурором, уповноваженою особою органу внутрішніх справ.
Необхідно ще раз наголосити, що зазначені наслідки можуть наступити лише за наявності таких обставин:
1) особа була викликана у встановленому законом порядку (зокрема, найголовніше – є підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом);
2) особа не з’явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття.
Читайте також: Що таке юридична консультація в інтернеті pozov.com.ua?
| поділитися:
|
інші статті
