<-- інші статті

ФОТО- ТА ВІДЕО ЗЙОМКА В ЗАЛІ СУДОВИХ ЗАСІДАНЬ

       Однією з найскладніших для суддів є та ситуація, коли в залі суду відбувається відеозйомка. Дослідження, які провів Інститут прикладних гуманітарних досліджень у судах Криму 2007 року в рамках програми громадського моніторингу, засвідчують, що більшість конфліктів суддів і журналістів виникає саме за таких обставин. І найчастіше проблема полягає в нечіткості позицій і суддів, і журналістів.
       В міжнародних документах особливу увагу звернено на необхідність спеціально регламентувати застосування фото- та відеозйомки в судовому засіданні, зважаючи на те, що неупередженість і незалежність судового розгляду надто великою мірою залежить від таких ситуацій. В Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Про надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси» (Комітет Міністрів ухвалив такий документ 10 липня 2003 року) зазначено, що пряме транслювання ЗМІ з зали судових засідань та зйомка такого засідання підлягають забороні завжди, крім тих випадків, коли це прямо дозволяє закон чи уповноважений судовий орган. Транслювання та зйомку можна дозволити лише в тому разі, якщо вони не створюють небезпеки впливу на потерпілих, свідків, учасників судового розгляду, присяжних чи суддів.
       Загалом можливість фото- та відеозйомки передбачено в статті 9 Закону України «Про судоустрій»: «проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання допускаються з дозволу суду, в порядку, встановленому процесуальним законом» (*законодавство оновлено - див. примітку в кінці статті).
       Однак у процесуальному законодавстві такі питання висвітлено не повною мірою. Спеціальні норми, що регламентують порядок зйомки, встановлено лише для двох видів процедур — цивільного та адміністративного процесу (*законодавство оновлено - див. примітку в кінці статті).
       Відповідно до частини 8 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, «проведення в залі судового засідання фото-і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі, крім тих, які є суб’єктами владних повноважень».
       Аналогічна норма міститься в статті 6 Цивільного процесуального кодексу: «Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі».
       Водночас відсутність спеціальних норм про проведення фото- та відеозйомки в Кримінально-процесуальному та Господарському процесуальному кодексах не може бути підставою для їх заборони. Вирішуючи питання про дозвіл на такі зйомки, суддя має керуватися загальними нормами про присутність журналістів у залі суду під час судового розгляду, а також аналогією з нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Цивільного процесуального кодексу (*законодавство оновлено - див. примітку в кінці статті).
       За «простої» ситуації, коли журналіст лише виявляє бажання бути присутнім на судовому засіданні, ухвала суду не є обов’язковою. Натомість коли йдеться про фото- і кінозйомку, відео-, звукозапис з застосуванням стаціонарної апаратури або ж про транслювання судового засідання на радіо і телебаченні, суддя має зважити обставини і винести ухвалу про дозвіл на зйомки чи запис або накласти вмотивовану заборону на них. В попередньому розділі розглянуто загальні підстави для визнання процесу закритим, застосовувані й у разі розгляду клопотання про зйомки, запис чи трансляцію. Однак вирішуючи таке питання, суддя має брати до уваги й певні особливості ситуації.
       Послідовність дій судді, який отримав клопотання про відеозйомку в залі судового засідання:

зібрати повну інформацію про те, хто здійснюватиме зйомку (назва ЗМІ, його адреса, дані про осіб, уповноважених на такі дії);

з’ясувати мету зйомки;

з’ясувати, про який запис йдеться — телевізійний відеозапис з голосом за кадром чи звукозапис;

визначити, чи існує можливість сфотографованим або знятим на плівку громадянам, які входять до приміщення суду або там перебувають, відмовитися від зйомки;

перевірити, чи знають судді та працівники суду, за яких обставин вони мають право відмовитися від того, щоб їх знімали на камеру або записували їхні голоси.

       Досить складно прийняти рішення в тому разі, якщо формальних підстав для відмови в задоволенні запиту про фото- та відеозйомку немає, але умови в приміщенні суду є такими, що відчутно обмежують або унеможливлюють зйомку. Так досить часто трапляється в українських судах, які потерпають від браку належних приміщень для судових засідань. Кожну таку ситуацію потрібно розглядати окремо. По-перше, не належні технічні умови (недостатня площа, неможливість розміщення чи під’єднання апаратури) за наявності обґрунтованих підстав для зацікавленості громадськості править за привід для виділення іншого приміщення, можливо, навіть і перенесення дати судового засідання. По-друге, до судді можуть надійти кілька запитів щодо проведення зйомок від різних ЗМІ, але технічних можливостей для цього бракуватиме. В такому разі доцільно дати можливість ЗМІ самим вирішити це питання, тобто визначити, хто і як зніматиме засідання і як інші ЗМІ отримають відзняті матеріали. Позиція суду за вказаних обставин має бути такою, щоб ні в кого не виникли підозри в упередженості суду щодо окремих ЗМІ чи журналістів або в будь-якій їх дискримінації.
       Окрему увагу варто звернути на припис частини 8 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України: суб’єкти владних повноважень, які беруть участь у справі, не мають права заперечувати проти того, щоб у залі судового засідання ЗМІ здійснювали фото- та кінозйомку, відео-, звукозапис з застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювали судове засідання на радіо та телебаченні. В судовому засіданні щодо адміністративної справи фізична особа, яка є представником суб’єкта владних повноважень, за будь-яких обставин виступає як публічна, а не як приватна особа. Незгоду такої особи на фото- чи відеозйомку адміністративний суд не може брати до уваги.
       В українських судах для фото- та відеозйомки не встановлено правил (регламентів), які чітко визначали би взаємні обов’язки суду та журналістів. Тому варто скористатися досвідом судів інших країн, де такі регламенти існують у вигляді різних документів (методичних вказівок вищих судових установ, рекомендацій, етичних стандартів). Заслуговують на увагу такі правила, що їх можна дотримуватися і в українських судах:

всі рішення щодо вибору агенцій новин, оператори яких працюватимуть з телевізійною камерою, та фотографів для роботи в залі суду має затвердити суддя, що вестиме процес;

суд може конкретно визначити місце для відеоапаратури, щоб забезпечити висвітлення процесу без шкоди для судочинства;

в залі може бути присутній один фотограф, що займає стаціонарну позицію і має при собі не більше ніж дві фотокамери та чотири лінзи, звук чи світло від яких не відволікають присутніх;

звук чи світло від апаратури не мають відволікати присутніх. Сигнальні лампи або пристрої, які показують, що апаратуру ввімкнено, не мають бути помітними. Не потрібно користуватися пристроями з рухомим світлом або зі спалахами світла, а також раптово вмикати освітлення;

мікрофони та спеціальні кабелі належить розміщувати так, щоб вони нікому не заважали, у місцях, які визначив суд. Налаштовувати і переставляти їх має одна особа;

оператори не мають пересувати апаратуру або входити до зали суду чи виходити з неї під час засідання, а також відволікати присутніх будь-яким іншим способом;

всю апаратуру потрібно встановити перед початком судового засідання. Оператори мусять займати фіксовані позиції в межах відведеної їм площі і не робити рухів, які відволікали би присутніх;

по закінченні зйомок у спеціальних пристроях для редагування або оформлення матеріалів, якщо виникне потреба стерти ім’я жертви або свідка з аудіозапису, затемнити обличчя жертви чи свідка або змінити звучання голосу жертви чи свідка, — можна надати іншій агенції або сервісній організації спеціальний дозвіл на редагування та поширення продукту телевізійного висвітлення процесу в залі суду;

якщо подано відповідне прохання і є така можливість, агенція (агенції) новин, що здійснює телевізійне висвітлення перебігу процесу від початку до кінця, може безкоштовно передати відзнятий матеріал у відредагованому або необробленому вигляді суду для його дальшого поширення.

       Отже, в Україні правове регулювання щодо фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису в залі судового засідання з застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання на радіо та телебаченні не є досконалим. Однак в українському процесуальному законодавстві вже можна виявити чітку тенденцію до переходу цього питання в прозору правову площину. Зробити такий однозначний висновок дає підстави вимога нового процесуального законодавства (адміністративного і цивільного) до суду давати дозвіл на здійснення такої зйомки. Водночас той факт, що відповідної вимоги немає в старому процесуальному законодавстві (кримінальному, господарському), не означає, що суддя не має права діяти так само прозоро й підтримувати баланс інтересів суспільства, що його репрезентують ЗМІ, і приватних інтересів сторін у справі.
       Здійснення фото- та кінозйомки, відео- та звукозапису в приміщенні суду й поза залою судових засідань законодавство спеціально не врегульовує. Тому такі фото- та кінозйомки, відео- та звукозапис мають відбуватися на підставі загальних норм українського законодавства, що регулюють діяльність журналістів і працівників телевізійних ЗМІ.

      UPD. Примітка. Після набрання чинності в силу нового Кримінального процесуального кодексу України та нової редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» нормативне регулювання даного питання змінилося.
      1) Згідно з ч.6 ст.27 КПК України проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.
      2) Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

      <-- інші статті

© Проект «Україна: верховенство права», М. А. Консалтинг, Ltd, Інститут прикладних гуманітарних досліджень, М. Буроменський, О. Сердюк, І. Підкуркова
Оновлення: pozov.com.ua