ГРАБІЖ: ВІДМІННІСТЬ ВІД КРАДІЖКИ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ПОКАРАННЯ В УКРАЇНІ
24.09.2015
У першому півріччі 2015 року в Україні було засуджено 2753 осіб за вчинення грабежу. Кількість фактів вчинення цього злочину значно більша, адже велика кількість таких випадків залишається нерозкритою, а отже – не завершує вироком суду.
Дуже часто люди плутають грабіж з крадіжкою або не роблять між ними різниці. Проте це не одне й те саме і зазначені злочини, незважаючи на схожість основних ознак, відрізняються один від одного. Що ж таке грабіж і в чому його відмінність від крадіжки? Яка відповідальність наступає за грабіж? Чому грабіж тягне за собою більш суворе покарання?
Що таке грабіж. Відмінність грабежу від крадіжки.
Юридичне визначення цього злочину передбачено в статті 186 Кримінального кодексу України (далі – КК України), згідно з якою грабіж це «відкрите викрадення чужого майна». Таким чином відмінністю грабежу від крадіжки є відкритий характер дій винної особи, тоді як при крадіжці – такі дії є таємними. Дана відмінність є головною, проте існують певні нюанси, які необхідно враховувати, щоб правильно розмежувати ці корисливі злочини.
Відкрите викрадення має місце тоді, коли винна особа вилучає майно в присутності його власника або інших осіб, які усвідомлюють вчинення злочину. При цьому й сам злочинець розуміє, що його дії є відкритими, помітними і розцінюються іншими саме як злочинні.
Тут, як і при крадіжці, головне значення має сприйняття обставин злочину та відношення до них самого злочинця.
Якщо незаконні дії зловмисника помітила інша особа, проте сам зловмисник вважає, що діє таємно, має місце вчинення крадіжки, тобто таємного викрадення майна (наприклад, особа викрадає з чужого подвір’я майно і впевнена, що діє таємно, а насправді – її дії бачать сусіди).
І навпаки: якщо зловмисник вважає, що діє відкрито, його дії бачать і розуміють, а насправді ніхто не помітив його протиправних дій, порушник буде нести відповідальність за відкрите викрадення чужого майна (грабіж), оскільки саме такий умисел він реалізовував (наприклад, зловмисник в кафе хапає гаманець зі столика та тікає, вважаючи, що його дії очевидні для оточуючих, тоді як насправді – присутні не помітили його дій).
Слід зазначити і наступні нюанси, які допомагають краще зрозуміти відмінність грабежу від крадіжки:
- якщо зловмисник заволодіває чужим майном у присутності потерпілого або сторонніх осіб, які проте не усвідомлюють факту викрадення майна (наприклад, у присутності малолітньої дитини, осіб, що перебувають у стані алкогольного сп’яніння або сплять), – такі дії є крадіжкою;
- якщо зловмисник здійснює викрадення в присутності осіб, які усвідомлюють, що вчиняється крадіжка, але зловмисник впевнений в їх мовчазній згоді та невтручанні (наприклад, крадіжка на робочому місці у присутності інших працівників, які не перешкоджають та не заперечують такій поведінці), – такі дії є крадіжкою;
- якщо зловмисник намагався здійснити крадіжку, але після викриття його дій не відмовився від злочину і продовжив заволодівати майном (наприклад, особа намагається таємно викрасти сумку на вокзалі і після того, як його дії помічені власником, все одно хапає сумку та тікає), – такі дії відносяться до відкритих, тобто це грабіж.
Таким чином, дії особи кваліфікуються як грабіж (відкрите викрадення чужого майна) тоді, коли вона усвідомлює, що її дії помітні і зрозумілі іншим особам.
Для прикладу, як грабіж будуть кваліфіковані такі випадки:
- злочинець вирвав з рук потерпілого сумку та втік;
- злочинець зірвав ланцюжок з шиї потерпілої та втік;
- злочинець в присутності продавця схопив з прилавку товар і втік;
- злочинець під погрозою нанести удар або після нанесення такого удару потерпілому відібрав гаманець.
Тут важливо, щоб застосоване насильство, або насильство, яким погрожувала винна особа, не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, оскільки в іншому випадку дії зловмисника можуть бути кваліфіковані як «розбій». Під фізичним насильством в даному випадку розуміється, наприклад завдання ударів чи побоїв, зв'язування, заподіяння легкого тілесного ушкодження, яке не спричинило короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності; під психічним насильством розуміється реальна погроза (усна, письмова, продемонстрована жестами) застосування вказаного фізичного насильства. Під час грабежу насильство, як правило, застосовується перед вилученням майна у потерпілого, проте може бути використане і після цього з метою утримання вже вилученого майна.
Відмінністю грабежу від крадіжки також є те, що кримінальна відповідальність настає за будь-яке відкрите викрадення чужого майна в не залежності від вартості викраденого. Вчинення ж крадіжки кваліфікується як злочин тільки у випадку, коли вартість викраденого майна перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (станом на 2017 р. - 160 грн.). Як наслідок, адміністративна відповідальність за грабіж, на відміну від дрібної крадіжки, не передбачена.
Відповідальність та покарання за грабіж.
Кримінальній відповідальності підлягає особа, яка вчинила грабіж, якщо вона досягла 14 років.
Обставинами вчинення грабежу, які тягнуть за собою більш суворе покарання (кваліфікуючими ознаками), є:
- застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або погрози застосування такого насильства;
- повторне вчинення;
- вчинення за попередньою змовою групою осіб;
- вчинення у поєднанні з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище;
- вчинення грабежу, що завдав значної шкоди потерпілому (значна шкода визначається із врахуванням матеріального становища потерпілого в межах від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 2017 р. складає від 80 000 грн. до 200 000 грн.);
- вчинення грабежу у великих розмірах (від 250 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 2017 р. складає від 200 000 грн. до 480 000 грн.);
- вчинення грабежу в особливо великих розмірах (від 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 2017 р. складає 480 000 грн. та більше);
- вчинення організованою групою.
Грабіж є більш суспільно небезпечним злочином, ніж крадіжка, тому закон передбачає суворіше покарання за його вчинення. В залежності від наявності чи відсутності зазначених вище кваліфікуючих ознак покарання за грабіж може бути від штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.) аж до тринадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Для прикладу, за вчинення «простого» грабежу (у разі відсутності кваліфікуючих ознак) КК України передбачено покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 гривень або громадських робіт на строк від 120 до 240 годин, або виправних робіт на строк до 2 років, або арешту на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 4 років. Більш детально з покараннями можна ознайомитися в статті 186 КК України.
Читайте також: Крадіжка: ознаки, відповідальність, покарання в Україні
| поділитися:
|
На нашому надаються юридичні онлайн консультації.
інші статті
